- справдити
- —————————————————————————————спра́вди́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
справдити — див. справджувати … Український тлумачний словник
справдити — справджу, диш, Гж. Запроваджувати в життя, робити дійсним; своїми вчинками відповідати чому небудь … Словник лемківскої говірки
справдити — перевірити в правдивості сказаного … Лемківський Словничок
справджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до справдити … Український тлумачний словник
справдження — я, с. Дія за знач. справдити і справдитися … Український тлумачний словник
виправдовувати — виправдувати, виправдати 1) (визнаючи кого н. невинним, правим, доводити це), оправдувати, оправдовувати, оправдати; вигороджувати, вигородити, вибілювати, вибілити, обіляти, обілити (визнавати невинним, приховуючи провину) 2) (що бути… … Словник синонімів української мови
здійснювати — 1) = здійснити (запроваджувати в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), реалізувати, зреалізувати, у[в]тілювати, у[в]тілити (зазв. зі сл. в життя , в дійсність ), виконувати, виконати, справджувати, справдити, вершити, прово[а]дити,… … Словник синонімів української мови
підвести — I = підводити (не виконати чогось потрібного, належного тощо, шкодячи комусь / чомусь), підкачати; обдурити, обдурювати, обману[и]ти, обманювати (не справдити чиїхось сподівань); зарізати (поставити у скрутне становище) II ▶ див. будувати, вести… … Словник синонімів української мови